Загалом, не можна мати 2 заперечення в одному речені.
Розберемо приклад. Дуже часто у вас буде 2 варіанти, якими ви зможете обійти подвійне заперечення.
Приклад 1. Я нічого не хочу.
1) I don’t want anything.
2) I want nothing.
ПОЯСНЕННЯ:
1 варіант – послівно буде перекладатись: “Я не хочу (навіть) будь-чого.”
2 варіант – є більш емоційним: “Я хочу нічого”.
Приклад 2. Він нікуди не ходить.
1) He doesn’t go anywhere.
2) He goes nowhere.
Ми використовуємо “хвостові питання” для уточнення. В українській мові у нас варіант такий: Ти ж любиш шоколад, правда?
Тобто, саме речення йде у стверджувальній формі, а в кінці робим ось це маленьке питання.
“Хвостова фраза” граматично відповідає головній фразі та йде у протижелій формі.
1. You like juice, don’t you?
2. You don’t like juice, do you?
1. She is here, isn’t she?
2. You were here, weren’t you?
3. They will come, won’t they?
4. We won’t come, will we?
5. He didn’t call, did he?
Ми можемо використовувати у ствердженні такі допоміжні слова як do, does, did, will.
Це робиться для того, щоб додати акценту та емоцій до стверджувальної фрази. Можливо, ми доводимо щось або виправдовуємось і хочемо підкреслити, що певна дія точно правдива.
– Do you really like him?
– Yes, I do like him.
– Is she here?!
– Yeah, can you imagine? She did come.
Ви можете помітити, що це за концептом схоже на повну відповідь:
– Yes, I do.
– Yes, I will.
Ми використовуємо цю конструкцію, коли ми хочемо, щоб хтось щось для нас зробив.
Зверніть увагу на займенник.
“я” стає “мене“
“ти” стає “тебе“
і так далі
Директор хоче, щоб я прийшов о п’ятій.
The director wants me to come at 5.
Мама хоче, щоб вона допомогла їй.
Mom wants her to help her.
Я хочу, щоб вони зробили це.
I want them to do it.
для володіння чимось
I have got a cat. I’ve got an answer.
He has got a headache. He’s got it.
окрім класичний кліше
I have dinner.
I have a bath.
Разом із відчуттями тіла ми використовуємо CAN, а не DO/DOES
see, hear, smell, taste
Can you see it? – Ти бачиш це?
I can’t hear you. – Я тебе не чую.
СКОРО
СКОРО